Калина

Калиною прикрашали весільний коровай. Перед молодими на столі ставили букет із гілочок дуба та калини. І на весільному рушнику вишивали калину з дубом як символи дівочої краси і ніжності та чоловічої сили і міцності.
Оспівана калина у поезіях Т. Г. Шевченка, І. Франка, Л. Українки. До речі, Л. Українка написала вірш "Калина" після похорону свого коханого С. Мержинського. У цьому вірші вона вилила свій біль. Кущ калини садили на могилі козака або чумака, який загинув.
Карасьов Олег

Легенда

Було це дуже давно. Налетіло на нашу землю турків і греків чимало. Головного їхнього воєводу-грека було поранено отруйною стрілою. Тому, ХТО його вилікує, пообіцяли нагороду, яку сам собі забажає. Ллє ніхто не міг. Толі прийшла в табір дівчина в убогій одежі, але дуже красива. Звали її Пелагея. Вона пообіцяла вилікувати грека, але взамін він мусить поклястися, що більше не прийде на нашу землю. Так і сталось. Воєвода забрав її у Грецію, і була вона там царівною трав. У Пелагеї була сестра Калина. Прощаючись із сестрою, Пелагея сказала: «Твоїм іменем, сестро, назву цю рослину, яку найбільше люблю, бо росте вона у наймальовничіших куточках, над чистими струмками, в гаях. Коли вона цвіте, то соловейко прославляє її красу, а восени на ній – дивні кетяги ягід, ніби налиті кров'ю нашої землі». Ті ягоди звуться калиною.

Калина - символ України

Завжди любили люди цілющу красуню калину, яка є символом дівочої краси, ніжності. Вона росла біля кожної хати. Красива вона і в пору цвітіння, і коли багряніє восени листя, і взимку, коли на тлі білого снігу червоніють її ягоди. Дівчата вишивали на сорочках калину, її вплітали у віночок.
Росте калина по лісах, в гаях, дібровах, на узліссях – по всій Україні. її садять коло хати. Калина – неодмінний атрибут оселі українця.
Калина – це слава рідної землі, отчого краю, батькової хати.
Калина – це той символ, що пам'ять людську береже, нагадуючи про милий край, це символ безсмертя.
Калина – це символ мужності й незламності духу в боротьбі за незалежність рідного краю.
Карасьов Олег